Короткий ролик про вкз з судового засідання.
Пересічний громадян нічого там не побачить, навіть встигне заснути перед цими чотирма віконцями монітора.
А ми розберемо майже покадрово.
Отже.
Починається трансляція... "а з чого починається - не вам вказувати! Хто що куди для чого - це не вашого розуму обставини. Коли захотіли - тоді і врубали".
"...винувачення кузьміних..." - і далі по тексту. Звучить звідкілясь і невідомо хто це так сміливо розголошує персональні дані ще умовно невинуватої особи. Голос жіночий (здається), але не факт, а тому присутні і підглядаючі беруть на віру, що Вищий Антикорупційний не бреше.
Голос просить секретаря і піднімається фігура жіночої статі в куточку лівого верхнього монітора. До мікрофона вона наче й нахиляється, але що говорить і для кого - велика таємниця. (Суддя перебирає якісь папери і катається на кріслі, тому чути скоріше скрип та шурхіт, ніж скоромовку секретарки. (Між іншим, тут гендерне божевілля так і не застосовується, хоча чотири в ряд начебто повинні звертатися одна до одної "секретарКА" і "суддяКА".
Далі.
"Склад суду не змінився" - чути голос і суддя запиває цю фразу ковточком чогось зігріваючого.
(У нижньому правому віконці стояв якийсь лисіючий бородань з беджиком на шиї. Він наполегливо листав телефон, чухав носа і дивився у всі боки, а зі словами "не зявився обвинувачений кузьміних " - сів на стілець і перестав відволікатись від свого гаджета)
"До суду надав клопотання - каже жіночий голос - про відкладення справи". Голос викладає своїми словами клопотання і дає йому високу оцінку, одночасно з підозрою про фальсифікацію підстав для відкладення розгляду справи Кузьміних.
Прокидається особа, яка сама займає праве верхнє і ліве нижнє віконце монітора. Ця невідома глядачу особа у буденному одязі уважно дивиться на суддів, оскільки озвученого клопотання звичайно ж немає у матеріалах кримінального провадження і воно не відкрите цьому (як потім з"ясується) прокурору. Але менш з тим.
"Я попрошу набрати секретаря обвинуваченого і запитати його, чи має він можливість прибути"... Ви чуєте цю прохальну тональність людини у мантіі судді Вищого Апеляційного суду України? Так начебто це не су дова влада, а звязкова з головнокомандувачем. Наче не судове засідання (СУДОВЕ ЗАСІДАННЯ ПІД ГЕРБОМ УКРАЇНИ!!!) йде в трансяції на весь світ, а дівчинка просить подружку запитати милого про заплановане побачення. Ганьба. Ганьба. Ганьба!
Але... далі ще краще.
Він відповідає! На гучний звязок! ("Не виключно, що там якісь дебати" - говорить жіночий голос). Йде виклик, суддя знову щось п"є, коротка розмова: "ви перебуваєте у верховній раді" - "так-так-так" - "добре, дякую!" Так. Питання вирішено.
"І так само у нас запізнюєтья захисник".
Запізнюється! Захисник! Так само))
"Не зрозуміло. 5 хвилин триває засідання.." і, почесавши потилицю, тепер шпиняють прокурора:
"Можливість проведення судового засідання?" Як?! Воно ж уже проходить! Може продовження? Може відкладення? А от побачите...
Прокурор підскакує і починає маніпуляції руками: то зачепить мікрофон, щоб він його голос записував і передавав ( а може не потрібно підніматись і відвертатись від нього, а потрібно переставити його собі до рота?), то соває папірці, які сшиті суворою ниточкою на спеціальному станкові і гордо називаються у їх середовищі СПРАВА, то ніжно торкається смартфона, який і є головним на місці сторони обвинувачення. Що говорить? Не важливо - його ніхто не слухає, подивіться (крім такого ж у окулярах суб"єкта напроти).
"Добре, каже жіночий голос, і ... додатково повідомляє, що направляли лист! Голові Верховної ради! в якому просили (!!!)сприяти(!!!)"... чомусь там.
Ще раз. Суддя (мабуть) повідомляє, що позапроцесуальним шляхом спілкується з керівником законодавчої гілки влади, щоб той ... ну щось таке зробив, що ні судова влада, ні виконавча зробити не має повноважень, а вже він точно поставить на голосування проект закону про сприяння судді Вищого Антикорупційного суду України. Не щипайти себе, це не сон, це справжня ситуація у самому самому суді цієї держави...
І тепер про саму (як на мене саму безглузду) кумедну частину цього коротесенького засідання. Мова про веказе з ецепе)
"...клопотання про допит поза межами приміщення з використанням власних технічних засобів"
Тут ми робимо маленьку паузу і розбираємо.
Оце "поза межами приміщення" - це повна десакралізація будови, яка називається суд. І хоча суддя не називає правильно це визначення, вона має на увазі, що свідок по справі клопоче знаходитись поза стінами цієї кімнатки. Хоч в коридорі чи туалеті суду, але не в прямокутнику зі стелею і підлогою, в якій сидять на кріслах три жіночки з білими краватками. І хоча відповідно до законодавства людина знаходиться біля судді (хоча і дистанційно), але це дрібниці, які ніколи не цікавили всезнаючу судову касту. Поза - і зразу ж поза суду.
(А щодо власних технічних засобів, то тут взагалі анекдотична колізія: це тепер усім потрібно право власності на технічні засоби перед судом доводити чи лише тих, хто клопоче про щось?)
